Як стати на облік у контролюючому органі за неосновним місцем обліку?

Written by administrator on . Posted in Податкова

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податків, який має обов’язок подання податкових декларацій та/або нарахування, утримання або сплати податків, зборів на території іншої адміністративно-територіальної одиниці ніж його місцезнаходження, зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків подає до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП).

Така заява може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Якщо заява за ф. № 17-ОПП подана до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, то платник у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

Якщо заява ф. № 17-ОПП подається до контролюючого органу за основним місцем обліку, то у розділі 3 заяви платник може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється також на підставі:

– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

– заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП, поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У такому випадку платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

ГУ ДПС у Київській області

Роботодавцям, які створили нові робочі місця, компенсується частина витрат на сплату єдиного внеску

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що нагадує, що роботодавці мають право на повернення частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) у зв’язку із створенням нового робочого місця. Така компенсація передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок № 153).

Право на вказану компенсацію мають роботодавці – суб’єкти господарювання, які починаючи з 2013 року:

– створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

– протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з працевлаштованою на нове робоче місце особою щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).

Роботодавець який дотримав зазначених вимог отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50% нарахованого ЄВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати у розмірі не меншому ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

Звертаємо увагу, що у разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

ГУ ДПС у Київській області

Коли автомобільні, залізничні та авіа- перевізники пасажирів можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

– проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);

– надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Водночас, п. 4 ст. 9 Закону № 265 встановлено, РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також суб’єкти господарювання, які на підставі укладених договорів з перевізниками здійснюють продаж проїзних і перевізних документів, застосовують РРО та/або ПРРО, крім випадків передбачених п. 4 ст. 9 Закону № 265.

ГУ ДПС у Київській області

За 10 місяців поточного року дохід місцевих бюджетів зріс на 9%

За 10 місяців поточного року дохід місцевих бюджетів зріс на 9%. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. «Станом на 1 листопада сума, яку перерахували платники податків Київщини до місцевих скарбниць, складає майже 13 мільярдів гривень, що на 1 мільярд гривень перевищує надходження минулого року», – зазначив Загорський.

Він також повідомив, що найбільші суми надійшли від платників, зареєстрованих у Бориспільському районі – 2,2 млрд грн, Києво-Святошинському та Білоцерківському районах – 2,1 та 1,9 млрд грн. відповідно.

«У розрізі основних платежів та зборів сплата податку на доходи фізичних осіб створює основу дохідної частини бюджетів територіальних громад», – підкреслив очільник податкової служби регіону. «Наразі мешканці Київщини сплатили зі своїх доходів 8,3 мільярда гривень з динамікою приросту у 9% або 680 мільйонів гривень додаткових коштів».

Малий та середній бізнес забезпечив бюджетам пристоличного регіону 1,9 млрд грн. При цьому сума надходжень зросла на 8%, що у гривневому еквіваленті дорівнює 144,4 млн грн.

На 17% більше аніж торік сплатили власники нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки: за 10 місяців 2020 року до місцевих скарбниць надійшло 434 мільйони гривень, що на 61,1 млн грн перевищує показник відповідного періоду 2019 року.

Землевласники та орендарі забезпечили бюджетам громад 1,2 млрд грн. Традиційно більшу частину надходжень сплатили юридичні особи-землекористувачі: 1 мільярд гривень, що на 10,3 млн грн. більше за суму, сплачену в аналогічному періоді минулого року. Решту – 210,3 млн грн – надійшла від фізичних осіб. Темп приросту до відповідних даних 2019 року складає 3% або 28,4 млн грн.

Власники елітних автомобілів сплатили 11 мільйонів гривень, з яких 6 млн грн сплатили юридичні особи.

За право реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 443,7 млн грн акцизного податку. Темп приросту складає 24% до 2019 року, а сума додаткових коштів – 84,6 млн грн.

ГУ ДПС у Київській області

Trackback from your site.

Leave a comment