Про пільги і субсидії

Written by administrator on . Posted in соціальний захист

З початку опалювального сезону,тобто у жовтні й листопаді, за субсидіями звернулося – майже 400 тис. (торік – 900 тис.). Про це повідомив на брифінгу заступник міністра соціальної ролітики України Віталій Музиченко.

Він наголосив: це не означає, що цьогоріч суттєво поменшало людей, які мають право на одержання державної допомоги, просто люди не прийшли до відділів соціального захисту населення за субсидіями.

Уже завершився процес нарахування субсидій і пільг за листопад, триває процедура їхніх виплат, зокрема у грошовій готівковій формі. Середній розмір пільги в листопаді сягнув 800 грн, субсидії — 1200 грн. . Отже, здебільшого одержувати субсидію вигідніше за пільгу, адже розмір її соціальної підтримки суттєвіший, зазначає В. Музиченко.

Це пов’язане з тим, що більшість одержувачів пільг має невеликий відсоток знижки платежів за комуналку — 25—50%, і від цього залежить розмір пільги.

Наразі до Мінсоцполітики й органів соціального захисту населення надходить багато звернень від пільговиків і субсидіантів, адже вони одержують платіжки, в яких зазначено суми повної оплати комунальних послуг. І це бентежить людей, бо часто вони не знають, як одержати пільгові кошти.

У нашій країні багато пільговиків, серед них — ветерани війни, чорнобильці, діти війни, ветерани військової служби. На початку 2019 року почалася реформа державної підтримки — субсидії вирішили надавати у грошовій формі, з жовтня механізм нарахування й фінансування пільг також змінився.

Раніше підприємство — надавач комунальних послуг формувало пла- тіжку, зменшуючи розмір платежу, на суму пільги, люди одержували платіжку з урахуванням пільги, яку держава відшкодовувала підприємству. З жовтня механізм змінився — розраховують розмір пільг органи соціального захисту населення й фінансують видатки пільговикам.

Більшість пільговиків — люди поважного віку. Щоб не створювати для них додаткових незручностей і черг, було вирішено, що органи соцзахисту самостійно за наявності інформації в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, відкривають облікові записи в-«Ощадбанку».

Починаючи з жовтня пільгові гроші перераховують на облікові записи пільговиків, й «Ощадбанк» розраховується ними з постачальниками комунальних послуг.

Є альтернативний механізм — пільговик може звернутися до органу соцзахисту із заявою про бажання одержувати пільгові кошти готівкою й подати виплатні реквізити для їхнього перерахування. Донедавна переважна більшість (понад 95%) пільговиків одержувала пільги у грошовій безготівковій формі.

Сума пільги, яку нараховують фахівці органів соцзахисту, залежить від інформації про пільговика в Єдиному державному реєстрі отримувачів пільг, а також від статусу й чинних соціальних норм надання послуг.

Якщо пільговик до 15 жовтня звернувся з відповідною заявою до органу соцзахисту і подав виплатні реквізити чи запропонував виплачувати пільгові гроші через пошту або зазначив номер банківського рахунку, на який бажає їх отримувати, то пільгу надаватимуть у грошовій готівковій формі.

Якщо від пільговика не надійшла заява, його пільга реалізовуватиметься у грошовій безготівковій формі. Коли інформація про нараховані суми буде передана до «Ощадбанку», той забезпечить адміністрування, тобто оплату платежів, які надходять від підприємств — нада- вачів комунальних послуг.

Пільговики, які надали інформацію про свої мобільні телефони, за результатами банківського адміністрування щомісяця отримуватимуть смс-повідомлення, в якому фіксуватиметься розмір розрахованої й перерахованої на «Ощадбанк» пільги, інформація про стан розрахунків із постачальниками послуг.

Якщо в листопаді не всі пільговики одержали кошти на облікові записи «Ощадбанку» чи в готівковій формі, ці суми будуть донараховані й виплачені в найближчі місяці.

Нині в Україні — багато постачальників житлово-комунальних послуг, серед них — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи. Частина з них невчасно чи взагалі не подає відповідної інформації до «Ощадбанку» для проведення взаєморозра- хунків. Це означає, що пільгові гроші залишаються на індивідуальних облікових записах пільговиків і не перераховуватимуться постачальникам послуг.

Мінсоцполітики вважає це великою проблемою, зазначає В. Музиченко. Аби вирішити її, відомство ініціювало внесення змін до порядку надання пільг у грошовій формі, щоб дати можливість пільговикам не тільки до 15 жовтня змінювати форму отримання пільги, а й робити це в будь- який час опалювального періоду.

Наразі проект постанови проходить процедуру погодження з центральними органами виконавчої влади. У документі прописано, що з 1 січня 2020 р. пільговик, який хоче перейти на готівкову форму одержання пільг, може це зробити в будь-який момент.

Фахівці Мінсоцполітики розробили дорожню карту детальних дій пільговика для отримання належних йому пільг. Ця карта буде розміщена на сайті відомства й розповсюджуватиметься через регіональні й місцеві органи соцзахисту, аби кожний пільговик міг ознайомитися з відповідною інформацією і вирішити, в якій формі одержувати пільги.

Також Мінсоцполітики і Мінрегіон- розвитку підготували інформаційне повідомлення, яке одержать усі споживачі житлово-комунальних послуг; аби пільговики зрозуміли порядок реалізації права на пільгу.

Механізм монетизаціі пільг запроваджується в Україні вперше. Частина інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі, через те, що накопичувалася з 2003 р., уже застаріла й не відповідає дійсності:

Трапляються ситуації, коли пільговикові не нарахували пільгу, тож він має звернутися до органу соціального захисту населення, аби уточните інформацію про себе, членів своєї родини, перелік послуг, якими він користується.

Після коригування інформації в Єдиному державному реєстрі пільговикові донарахують відповідну суму починаючи з жовтня. Якщо пільговик не отримав смс-інформації, повідомлення від органу соцзахисту і не розуміє, нараховано йому чи не нараховано пільгову суму, йому треба звернутися до органів соцзахисту за місцем проживання й уточнити інформацію про себе в Єдиному Державному реєстрі.

Субсидії

За результатами листопада, за словами В. Музиченка, житлові субсидії розраховано й перераховано понад 3 млн домогосподарств. Частині родин субсидії перепризначено в автоматичному режимі. Люди, які одержували субсидії в минулому опалювальному періоді, у травні отримали їх автоматично, без повторного звернення до органів соцзахисту.

Кілька категорій громадян мали звернутися повторно до органів соцзахисту із заявами й деклараціями для уточнення інформації. Серед них — орендарі житла, родини, у складі яких є особи, які зареєстровані, але не проживають у сімейному помешканні. їм субсидія буде призначена за результатами рішення спеціальної комісії.

Домогосподарства, в яких є люди, котрі не мають доходів, теж мають звернутися із заявами й деклараціями до органів соцзахисту для оформлення субсидії.

Якщо людина звернулася за оформленням субсидії впродовж двох місяців від початку опалювального періоду, то субсидію призначають із початку опалювального періоду. Якщо таке звернення надійшло після двох місяців, субсидія буде розрахована й призначена з місяця його надходження. Отже, якщо звернення надійде в січні, то й субсидія буде призначена із січня.

Перші два місяці опалювального періоду були досить теплими, і це вплинуло на розмір платіжок за опалення. Субсидія оформляється на весь опалювальний період, і родини, які вважають, що їм потрібна підтримка держави, мають звернутися за її оформленням, підкреслив В. Музиченко.

Хоча відвідувати органи соцзахисту особисто немає потреби: можна відправити потрібні документи поштою чи використати електронну пошту, завіривши .їх цифровим підписом. Для консультації з фахівцем чи спілкування з представником органу соцзахисту можна туди завітати.

Торік Законом про Державний бюджет України на субсидії було передбачено 55,1 млрд грн. Після опалювального періоду у травні цю суму було відкориговано і на субсидії виділено трохи більше 47 млрд грн. Цих коштів достатньо для фінансування всіх цьогорічних пільг і субсидій, у листопаді вони були профінансовані на 100%.

Жодної копійки простроченої заборгованості з пільг і субсидій Мін- соцполітики не має, ніякої перехідної заборгованості не буде, запевняє В. Музиченко.

На 2020 р. на пільги й субсидії в держбюджеті передбачено 47,5 млрд грн, цього достатньо, аби у повному обсязі забезпечити. фінансування пільг і субсидій. Не скорочуватимуться наступного року й програми державної соціальної допомоги, на них виділено майже стільки коштів, як і цьогоріч.

Нині багатьох хвилює нещодавно ухвалений Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», у тому числі перевірка одержувачів субсидій, державної допомоги, візити соцінспекторів. Як пояснив заступник міністра, соціальний інспектор — це посадова особа структурного підрозділу місцевої держадміністрації чи виконкому міськради, який працює в органі соціального захисту населення.

Мінсоцполітики мінімізувало перелік документів, які має подати людина для призначення субсидії, мінімум — це заява і декларація про доходи. Людина також надає персональні дані для звірки інформації й отримання даних із держреєстрів, фіскальної служби, Пенсійного фонду.

Верифікація наданої претендентом на субсидію інформації відбувалася завжди. Новий закон систематизував нормативну базу, яка до цього розвивалася у вигляді постанов Кабміну, окремих рішень Мінфіну, протокольних рішень Мінсоцполітики й Мінфіну.

Відтепер є чинним закон, який передбачає установлену процедуру верифікації, в якій по суті немає нічого нового, запевнив В. Музиченко. Мінфін визначається адміністратором системи, в якій звіряється інформа-* ція з різних джерел.

Є різні критерії для призначення чи непризначення субсидій, і можуть бути індивідуальні рішення спеціальної комісії щодо цього. Якщо людина живе в селі і центр зайнятості не може забезпечити її роботою, бо в тій місцевості дефіцит робочих місць, то треба детально розібратися в ситуації й ухвалити об’єктивне рішення.

Давно передбачено й проведення соцінспекторами обстеження матеріально-побутових умов претендента на субсидію. Нині такі функції делеговані й посадовим особам територіальних громад.

За результатами збору інформації колегіально ухвалюється рішення про надання чи ненадання людині житлової субсидії. Проте після цього орган соцзахисту мав право перевірити всю інформацію, яка впливала на ухвалення такого рішення, надсилаючи запити до відповідних структур.

Віднедавна адміністрування цієї процедури передано Мінфіну — органи соцзахисту надаватимуть йому інформацію про одержувачів соціальної підтримки, Мінфін перевірятиме інформацію, що є в держреєстрах.

Якщо інформація в декларації і реєстрах різниться, формується рекомендація, після якої ухвалюватиметься рішення про додаткові перевірки й правомірність чи неправомірність надання соціальних виплат. Якщо буде доведено, що людина свідомо задекларувала недостовірну інформацію, то виплачені їй субсидійні кошти доведеться повернути. На жаль, намагання обманути державу непоодинокі.

Наразі триває дискусія про те, кому довірити додаткову перевірку інформації. Делегувати такі функції органам соцзахисту недоцільно, вважають у Мінсоцполітики, адже ті ухвалюють рішення, а потім самі себе перевірятимуть. Отже, варто створити незалежний орган, який проводитиме перевірки.

Цьогоріч майже 1 млн 300 тис. родин звернулося за субсидіями, 85 тис. — отримало відмову. У положенні про призначення субсидій зазначається: якщо пакет документів оформлено не в повному обсязі, людина має ЗО днів на те, щоб дооформити й донести потрібні документи. Неповний пакет документів не потрапляє на розгляд.

Коли субсидія призначається, формується повідомлення про це в паперовій формі з підписами відповідальних осіб і печаткою, як і про відмову із зазначенням причини. Якщо заявник не згодний з ухваленим рішенням, то має право його оскаржити.

За монетизації субсидій зникло поняття обов’язкового платежу. Субси- Діант одержує платіжку із зазначеними сумами, які має оплатити. Контролюється заборгованість за комуналку. На жаль, до боргів можна долучитися несвідомо, адже уніфікованої форми платіжки за комунальні послуги в Україні немає.

Поки в селах люди розраховуються за абонентськими книжками, які самі ведуть. Дехто оплачує платіжки, які формують постачальники послуг, інші — такі, за які відповідають розрахункові центри. Тож люди мають ретельно звіряти суми, зазначені в пла- тіжках, із показниками лічильників.

ідея монетизації субсидій, зауважив В. Музиченко, в тому, що держава надає людині монетарну підтримку, а людина несе відповідальність за свої зобов’язанню перед постачальниками житлово-комунальних послуг.

Заступник міністра нагадав, що рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування або місцева держадміністрація. Воно залежить від температури повітря: якщо вона менша від + 8″С упродовж трьох днів, дається добро на теплопостачання. Нині свідомо не називається конкретна дата підключення до тепла, в кожному місті й районі вона своя, отже, й економія своя.

У готівковій формі українці вже одержали 3,1 млрд грн субсидій, у безготівковій — лише 191 млн грн. Безготівкова форма надання, субсидій застосовується для збереження дисципліни під час оплати житлово- комунальних послуг.

Якщо людина заборгувала за комуналку, хоча держава надала їй підтримку у вигляді субсидії, тобто свідомо не сплатила за комунальні послуги, — доведеться забути про монетизацію.

Trackback from your site.

Leave a comment