Новели та коментарі до Закону України “Про виконавче провадження”

Автор administrator. Дата . Категорія Законодавство.

05.10.2016 року діє  нове законодавство, що регламентує порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), Закон України «Про виконавче провадження».

Коментарі до  Закону України «Про виконавче провадження»

Статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»

Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника — фізичної особи або дитини державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника — фізичної особи або дитини щодо:

— отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи;

— отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;

— перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;

— отримання інформації щодо місця роботи боржника;

— отримання інформації про боржника з інших джерел.

Організацію розшуку боржника — юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Згідно цієї статті та статті 375 Цивільного процесуального кодексу України розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Розгляд подання державного виконавця здійснюється судом протягом десяти днів.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України № 607/56/5 від 25 червня 2002 року затверджена Інструкція про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб). Відповідно до зазначеної Інструкції працівники органів внутрішніх справ, крім інших випадків, також залучаються державними виконавцями для розшуку у виконавчому провадженні громадянина-боржника, дитини за ухвалою суду або транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця.

Загальні засади організації діяльності територіальних підрозділів служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з установленням місце перебування відповідачів у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, на підставі ухвали суду про їх розшук, визначені Порядком розшуку боржника — фізичної особи, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 408 від 27 серпня 2008 року.

Статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»

Підставами звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, а також про встановлення або зміну способу і порядку його виконання, можуть бути обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Право звернення до суду із зазначеною заявою мають державний виконавець (за власною ініціативою чи за заявою сторін) та сторони виконавчого провадження.

Відстрочка — це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Так, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно даної статті та статті 373 Цивільного процесуального кодексу України, статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження — із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб’єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

 

Trackback from your site.

Залишити коментар